1971 року український документаліст Ф.Соболєв зняв фільм про конфор- мізм «Я та інші», де, зокрема, продемонстровано стереотипи сприйняття на- уковців людиною другої половини ХХ ст. У фільмі є такий епізод. За М.Шлемкевичем, його колізію означимо як вибір між «шев- ченківською», «гоголівською» чи «сковородинською» людиною. Частина виборців не піде на вибори через те, що не хочуть вибирати між жабою і гадюкою. Повість В.Владка «Фіолетова загибель» розповідає про те, як американ- ський дослідник Джеймс Марчі знайшов у щілині метеорита мікроби, що розчиняють усе живе. Очевидно, В.Владка приваблювали на- уковці з гострим, особистісним ставлення до наукових завдань, у яких теорія не розходилась з ділом, blogspotgroup.com особисте з громадським. Твори В.Владка (1900 – 1974) незмінно викликали живий читацький інтерес. М.Сороці вдало- ся зацікавити читацький загал непересічним головним героєм, однак образ цього персонажа не завжди художньо і життєво переконливий. Наприклад, А.Іва- нов (епопея «Вічний поклик») створив образ секретаря райкому Поліпова, ко- лишнього агента охранки, який погодився співпрацювати з фашистами, і доля якого переплітається так чи інакше з долею головних героїв братів Савельєвих. Наприклад, як і в попередні сезони пшениця досягла своїх цінових піків наприкінці січня, після чого відбулось вже кілька корекційних знижень.
У Мінфіні вже стурбовані тим, що не зможуть покрити дефіцит бюджету в 2021 році без траншів МВФ. «Очікуємо реалізації п’ятирічки в Китаї (розпочалася в лютому 2021), в якій основна ціль – поповнення продовольчих резервів», – пояснює Костецький. Прибуття аспірантки Валентини Сахно до маєт- ку «монстра» Гальванеску нагадує архетипальний сюжетний мотив народної казки про багряну квітку («Аленький цветочек»), в якій любов розчаклувала страховисько, але авторська установка на принципову класову несумісність персонажів зробила розвиток сюжету в означеному ключі неможливим. Знаки радянської епохи проступають у напівжар- тівливому, напівсерйозному протиставленні геології як практичної й сучасної за духом науки і археології з її «мертвим знанням» (той же мотив в оповіданні П.Загребельного «Печеніги); у класовій природі соціальної боротьби, у ан- тиклерикальному мотиві неприйняття скіфського пантеону, https://bazybiznesowe.com.pl/%d0%b2%d0%b8%d0%b7%d0%b2%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%ba%d0%b8%d1%94%d0%b2%d0%b0-%d1%96-%d0%b1%d0%b8%d1%82%d0%b2%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d0%b4%d0%bd%d1%96%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%8f%d0%ba-%d1%86/ вірувань, у тому, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року першим ворогом посланців з майбутнього виступає віщун; радянським є сюжетний хід, коли герої проникають у скіфське суспільство, що кажуть екстрасенси про війну 2023 рокуб влаштувати там революцію. Риси раціоналізму домінують протягом усієї епохи модерну, в українських реаліях орієнтовно з початку ХІХ ст., завдяки яким і була можлива наука в сучасному розумінні. Це була розповідь про шельмування, ув’язнення і останні роки життя академіка на Колимі, можливо, найцікавіша частина книги. Письменники 20-х рр. ХХ ст. звертають увагу на неповторні прикмети індивідуальності, неабияку вагу у життєписі має приватне життя персонажа, пропущене через культурний код тієї чи тієї доби.
Тільки у ХХ ст., коли професія наукового працівника стала масовою, вона поступово почала позбуватися ознак винятковості. ХХ ст. Образ студента, провокатора Мульгіна, який потім став денікінцем, а надалі зробився агентом іноземної розвідки, https://maryklein.ru/2023/05/15/%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%b1%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%b8%d0%b5-%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%b1%d0%bd%d0%be-%d0%bc%d0%b5%d1%82%d0%be%d0%b4%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b5-21/ автор вигадав, очевидно, для того, щоб пояснити несправедливий арешт Кравчука органами НКВС. І де він знайде серед цієї руїни той шматочок осоння, про який мріє? Ключові фігури означених романів В.Винниченка і Ю.Смолича Ру- дольф Штор, пророцтво для України 2023 Гальванеску, Нен-Сагор, Трембовський також великою мірою відносяться до цієї дихотомії. Шляхи і наслідки взаємодії людини з технікою стали предметом худож- нього осмислення, переживання, прогнозування у романах В.Винниченка і Ю.Смолича. З нашого погляду, належність до неоромантиків дає змогу чіткіше окреслити художню антропологію цього українського фантаста, культивування жанру криптоісторії вказує на особли- вий статус знань, хронотоп дороги з перетіканням нефантастичного у фан- тастичне говорить про розмитість внутрішнього (психологічного) і зовніш- нього (подієвого) світів, про їхню відкритість одне одному і є метафорою пізнання, оскільки зовнішній рух стає одночасно рухом внутрішнім. Але в цілому прогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів вказує на позитивну динаміку змін, які вірогідні в другому півріччі. Незважаючи на це, її знакомие і близькі записивали пророцтва, які згодом збивалися.
В першу чергу, цьому провалу сприяють різні корупційні схеми, які відбуваються через низьку якість роботи силових структур, відповідальних за контроль в цій царині». Науковця змальовують у першу чергу чиновником, адміністратором, добротворцем, борцем з неправ- дою, борцем за мир і т.п. Через деякий час до країни прийде мир та спокій. Якщо вірити розповідям, під час учеби в медичному технікумі Джуна теж терпіла глузування від педагогів та однокурсників, оскільки всі вони скептично ставилися до її дару. Техніка стає для людини зразком досконалості, еталоном її поведінки, психологія людини зазнає редагування з погляду ідеологічної чи економічної ефективності. Від Нього відвернулися всі друзі, і тільки батько підтримував її. Проте в радянській фантастиці до другої половини 50-х рр. Щоб з’ясувати місце і роль науки у романах В.Владка, мусимо насампе- ред відповісти на питання про загальну концепцію використання наукових відомостей у радянській фантастиці 30 – 50 -х рр. Народність – чи не найголовніша ознака образу вченого в радянській літературі. У постмодерністів, знову як у ХІХ ст., художня біографія вченого стала доволі маргінальним жанровим утворенням. За що і залишився в історії як Коля-Блок або ж Коля-Тетріс. Сюжетно-композиційна структура формува- лась або у послідовно-хронікальному ключі, або в асоціативно-психологічному, причому асоціативно-психологічний виклад подій набував із часом все більшо- го значення, що відповідало національній специфіці прозових текстів із часто властивим їм ліричним струменем.
