Першими офіційними документами радянської влади у справі українізації були декрет Раднаркому «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ» від 27 липня 1923 р. і декрет ВУЦВК і Раднаркому УРСР «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» від 01 серпня 1923 р. Далі упродовж кількох років одна за одною з’являлися постанови ЦК КП(б)У, ВУЦВК, Раднаркому УРСР що чекає на Україну в 2023 році передбаченнядо тих чи інших аспектів українізації. Залежить тепер ця рівновага від того, чи будуть життєво важливі проблеми України розв’язані чи ні. «Нетрудовий елемент, всякі там попівни, офіцерські синки, що чекає на Україну в 2023 році передбачення діти поліцаїв чи куркулів, торговців – нещадно викидаються з пролетарського вишу»,- згадувала Докія. В університеті Докія Гуменна мала можливість відвідувати лекції О. Особливо зачаровували її, як і багатьох інших студентів, лекції М. Зерова. Справжнім жахом для багатьох студентів 1920-х років стали систематичні «чистки» студентського складу. Особливості суспільно-політичного, культурного, літературного та наукового життя Радянської України 1920-1930-х років визначили сфери творчих зацікавлень і перші спроби публікації творів письменниці, яка впевнено ввійшла в інтелектуальний контекст Києва в перші роки навчання в КІНО. Важливим чинником формування особистості, самосвідомості, творчих уподобань майбутньої письменниці було навчання у Ставищанській середній школі, де викладав український поет Д. Таким чином, формування особистості Докії Гуменної відбувалось під значним впливом родини. Офіційно причиною у відмові їй стали проблеми з легенями, які було виявлено під час медичного огляду.
На думку В.Зубань, роман В.Петрова «Аліна й Костомаров» містить оз- наки біографічного і любовного жанру, які при ближчому огляді виявляються побічними прикметами ширшої жанрової матриці – інтелектуального рома- ну, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року в українській прозі 20-х рр. Поряд із захопливими згадками про талановитих митців 20-х років ХХ ст. Д. У бронзавы век (2-е тысячагоддзе да н.э. – VIII – VII ст. да н.э.) адбываецца канчатковы пераход людзей, што жылі на тэрыторыі Беларусі, да земляробства і замацаванне патрыярхату як формы сацыяльнай арганізацыі грамадства. Полонська-Василенко навіть схарактеризувала значення саме творчої та академічної еліти в житті міста як «Київ часів М. Зерова та П. Тобто навіть у позатекстовій реальності людина не завжди тотожна сама собі. Вірьовки. По-друге, не пропускала будь-яких публічних виступів і лекцій відомих поетів, письменників, публіцистів, сама писала літературні твори, відвідувала засідання Математичної, Літературознавчої комісій, із захватом слухала доповіді учасників, зазвичай навіть не розуміючи їх суті. Вона не пропускала будь-яких публічних виступів і лекцій І. Вона на прикладі М. Хвильового поєднує трагедію українського селянства (Голодомор) зі знищенням прогресивної інтелігенції («великий терор»). Вона не пропускала й літературних ранків, що проводились у Всенародній бібліотеці Академії наук та яких виступали П.
Саме тоді з’явилась у Докії Гуменної увага до давнього минулого України, коли вона за власним бажанням відвідувала засідання Археологічного комітету Всеукраїнської академії наук (Всеукраїнського археологічного комітету), з’їзди Інституту археології Академії наук УРСР та читання історичних розвідок і монографій про праісторичні часи на території України, відвідувала курси вивчення англійської та французької мов. Порятунком від побутових проблем та іноді нудного навчання для Докії Кузьмівни стали всі доступні та цікаві для дівчини розваги, вона занурилася у вир культурного та літературного життя. Саме на цей час припадає початок літературної діяльності Докії Гуменної. Загул, що відкрив у дівчині здібності до літературної діяльності. Косинкою лише привернула увагу дівчини до діяльності Майстерні революційного слова, до якої належали Б. Особливе місце в житті дівчини займала мати, яка прищепила їй любов до української мови, культури, фольклору, повагу до рідної землі та українського народу. Усе це засвідчувало, що ця політика зводилася до того, аби історично неминуче задоволення елементарних національних потреб українського народу відбувалося під контролем партії і в бажаних їй межах та формах.
По-третє, за можливості не пропускала літературні вечори, концерти капели «Думка» під керівництвом хорового диригента Н. Еренбурга, С. Єфремова, М. Рильського, М. Драй-Хмари, О. Єфремова, М. Рильського, М. Драй-Хмари, О. Однак прихована авторська оцінка завжди наявна у його художніх текстах. Але жорстка критика її художніх робіт, відмова у сприянні видання її творів, розгром альманаху «Керма» та ігнорування листів до членів організації призвели до погіршення відносин між МУРівцями і Гуменною. Це гра думки, вибрики її. Це визначило місце Д. Зеров, М. Рильський, П. Як вона пізніше згадувала, такі «аристократи літератури», як М. Зеров, уважали її «плебейкою», дивилися як на «селюка». 1941 р. в журналі «Літаври» було опубліковано її оповідання «Пахощі польових квітів», присвячене її пішим подорожам із Києва до Жашкова в роки навчання в Київському інституті народної освіти. Сама ж Докія Гуменна спробувала себе як митець слова 1924 року, надрукувавши в київському журналі своє перше оповідання «В степу». 20 січня 1924 р. Докія Гуменна стала членом Спілки селянських письменників «Плуг», а Сергія Пилипенка, голову спілки, згадує, як свого «літературного хрещеного батька». У Радянській Україні з’явилося багато літературних угрупувань: «Плуг» (Спілка селянських письменників), «Гарт» (Спілка пролетарських письменників), «Аспанфут» (Асоціація панфутуристів), «Авангард», «Нова ґенерація», «неокласики», МАРС (Майстерня революційного слова), ВАПЛІТЕ (Вільна академія свіжі екстрасенси про Україну 2023летарської літератури), «Пролітфронт», ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників), «Молодняк» (Спілка комсомольських письменників) тощо кажуть екстрасенси про війну 2023 року.
