У доробку П.Загребельного роман «Розгін» можна назвати «нау- кознавчим». » тощо. У радянському варіанті виробничий роман вирізняється над- мірною ідеологізацією, тобто ідейністю, партійністю, народністю, usbtp.fr а також мажорним тоном, дидактизмом, героїзмом, неодмінною присутністю фігури мудрого наставника – партійного керівника, стандартною сюжетною схемою з конфліктом консерваторів та новаторів, монологізмом. Важливу роль у Франкловій теорії, напевно, відіграв також релігій- ний чинник: ґандизм, толстовство, непротивлення злу насильством. Щоправда, у пропонова- них оповіданнях Ю.Щербака трапляється менше символів, послаблюється романтична тональність, зростає роль документальності, яка визначає поде- куди навіть жанр твору («Автобіографія»). Але чим далі до фіналу, тим зростає роль документу і увиразнюєть- ся документальність викладу. Більше важать належність до певної пізнавальної парадигми, вибір і постановка проблем, метод, стратегія пошуку. Продуктивність конфлікту виявилась у ненастанному пошуку оптималь- ного рішення, у неможливості зведення пацієнта до рівня об’єкта. Виходить, аналітична наука позбавляє людину свободи, робить її рабом часу, простору, ієрархії, числа, rrturbos.com техніки, кидає у вир пошуку все нових джерел енергії, і найголовніше – відбирає віру в безсмертя
Згадка про Варкана у фіналі тво- ру знаменує реалізацію головної мети науково-фантастичного експерименту, далеко важливішої за пошуки золота: знайти спільну мову з прапредками. Водночас, на відміну від героїв Ж.Верна і попри спільну з ними закоріненість у добі Про- світництва, особливості моделювання постатей науковців наразі мають від- биток реалій 20 – 30-х рр. Автор з розумінням ставиться до вибору обох науковців. У наступних виданнях роману четвертим астронавтом стала юна студентка Галя Рижко, і таким чином автор додатково умотивував появу «за- йця» художньо, адже у ставленні до неї виявляються найкращі риси науковців як батька, homepage друга, коханого. Суто радянська інтерпретація конфлікту «вивела за дужки» комплекс переживань, пов’язаних з любов’ю до рідного народу, blogspotgroup.com релігійні вірування, знехтувавши принципом історизму на користь авторської концепції. Астронавти «Венери-1» не думають Мессінг про третю світову війну моральне право використовувати на користь землян ресурси іншої планети, втручати- ся у перебіг еволюції її флори і фауни. Знаки радянської епохи Вольф Мессінг про 3 світову війнуступають у напівжар- тівливому, напівсерйозному Вольф Мессінг про 3 світову війнутиставленні геології як практичної й сучасної за духом науки і археології з її «мертвим знанням» (той же мотив в оповіданні П.Загребельного «Печеніги); у класовій природі соціальної боротьби, у ан- тиклерикальному мотиві неприйняття скіфського пантеону, вірувань, у тому, що першим ворогом посланців з майбутнього виступає віщун; радянським є сюжетний хід, коли герої проникають у скіфське суспільство, щоб влаштувати там революцію
