Не люблять вони неписьменних і не люблять дуже письменних. Майстернею для письменниці стала таборова канцелярія, що чекає на Україну в 2023 році передбачення де після четвертої години вечора було дуже тихо та ніхто їй не заважав. Переселення відбувалося хаотично та було погано організоване. «Епізод із життя Європи Критської» (фрагменти) («Арка», 1948 р.) було представлено на першому зібранні письменників у Зальцбурзі. Вона публікується в різноманітних виданнях МУРу, видала три томи роману «Діти Чумацького Шляху» та фрагменти повісті «Епізод із життя Європи Критської». За рекомендацією знайомої, Докія Гуменна звернулась у редакцію «Української Трибуни», яка погодилась на друк роману. Отримавши гонорар за роман «Діти Чумацького Шляху», Докія Гуменна оплатила друк повісті «Мана» в «Українських вістях». Упродовж всього перебування у США Докія Гуменпрогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів жила досить бідно. 1950-1954 рр. Докія Гуменна працювала на фабриці. Таким чином, упродовж 1945-1950 рр. Уже наприкінці 1950-х рр. У 1950-х рр. значна частина українських митців і діячів літератури перебували на Американському континенті, зокрема у Сполучених Штатах Америки. Як би не складалось життя українських інтелектуалів на Американському континенті, ніхто із них не полишав наукової, мистецької чи літературної діяльності. Саме в еміграції, після довгих років мовчання відбулось відновлення її видавничої діяльності. Гуменна винаймала кімнату. Саме на таких зібраннях письменниця познайомилась із ботаніком, фольклористом-любителем Наталією Осадчою-Янатою, письменником, що чекає на Україну в 2023 році передбачення видавцем і публіцистом Юрієм Тищенком, адвокатом Юрієм Фединським та іншими.
Дозвіл на переселення до цієї країни письменниця отримала від Союзу Українок Америки, https://wealthbuildersinstitute.icardnet.com/community/profile/natashatenney7 що включив її до групи вдів і сиріт. Сприяла цьому її знайома журналістка Лідія Бурачинська. Ця справа виявилась нелегкою, адже її вік не дозволяв важко фізично працювати, а незнання англійської мови обмежувало вибір професії. Вона з острахом спостерігала події «великого терору», який знищив більшість її вчителів і колег. Вона керувалась принципом: «ніяких потреб, крім найнеобхіднішого, і то так, щоб ні в кого нічого не просити». Вона усвідомлено обрала такий стиль життя з метою звільнити час для письменницької роботи. Незважаючи на важкі побутові умови життя та матеріальну скруту, Докія Гуменна спромоглась видати три томи свого роману «Діти Чумацького Шляху» та розпочати роботу над іншими художніми роботами. Найбільшим досягненням табірного життя Докії Гуменної стало видання трьох томів роману «Діти Чумацького Шляху» в Німеччині 1948 р. (четвертий вийде друком у США 1956 р.). На думку Докії Гуменної, найавторитетнішим дослідником трипільської культури є Т. Докії Гуменної в таборах для переміщених осіб у Австрії та Німеччини. Неприємною для Д. Гуменної видалася зустріч з Віталієм Коротичем. Щоденна робота Д. Гуменної в канцелярії дала привід керівництву табору запідозрити її у шпигунстві на користь СРСР – нібито вона друкувала списки жителів табору пророцтво для України 2023 передання їх радянській владі.
Костюка і Д. Гуменної. 1850 р. магістр М.Головко застрелився під час спроби його заарештува- ти у справі С.Левицького і кирило-мефодіївських братчиків. Шерех назвав роман репортажем, хоча у спогадах відзначав його документально-психологічну цінність, також свої негативні відгуки дали Є. Члени цих організацій надавали запрошення на переїзд, інформували біженців щодо процедур оформлення документів на виїзд, а також лобіювали лібералізацію імміграційного законодавства США та Канади У червні 1948 р. Конгресом США було ухвалено Акт щодо переміщених осіб, відповідно до якого країна була готова прийняти понад 200 тис. Метою цих перевірок було недопущення проникнення до США та Канади комуністично налаштованих, а також неспроможних до фізичної роботи. Між іншим, що чекає на Україну в 2023 році передбачення список учнів М.Остроградського можна поповнити також С.Ко- валевською. Не можна сказати, що офіційні кола шведської столиці вдоволені цим, але вони змушені зважати на громадську дум- ку. Усі вони були змушені шукати заробіток, миючи посуд, працюючи прибиральниками, робочими на заводах і фабриках тощо. Важко працюючи за копійки, вона намагалась заощаджувати кошти. Тому вона виділяла собі по 50 доларів на місяць. Обмежувала себе в харчуванні: основна страва – гречана каша, а делікатеси дозволяла собі лише в гостях. Гроші витрачала лише на оплату квартири, електрозабезпечення.
Але через важке матеріальне становище видавництва робота побачила світ лише 1952 р. вже у США. Але матеріальне й побутове становище українських діячів залишалось важким. Часу на спілкування із колегами-письменниками, зустрічами з знайомими практично не залишалось. Письменниця мала готовий текст роману, але зіткнулась із проблемою його видання. Близьке знайомство Докія Гуменна встановила з родиною Бражників, художником і театралом Федором Марковичем та його дружиною Олександрою Порфирівною, зав’язала тісну дружбу з письменницею Галиною Журбою. Також у таборах для переміщених осіб Докія Гуменна розпочала свою роботу над творами «Скарга майбутньому» та «Велике Цабе», продовжила писати «Хрещатий Яр». Цей регіон для українців, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року проживали у таборах для переміщених осіб і тікали від радянської влади, здавався найбільш сприятливим для проживання. Крім того вона не мала жодної рекомендації від роботодавців. Не мала жодної електроніки (радіо, телевізора, холодильника), крім електричної праски. Після обстеження вияснилось, що у неї атеросклероз сонної артерії, непрохідність 90%. Потрібно було терміново лягати на операцію, але вона постійно її откладивала. У червні 1950 р. число біженців, які можуть емігрувати у США, було збільшене до 340 тис. 23 березня 1950 р. Докія Гуменна переїхала до Нью-Йорку.
